divega: (Default)
[personal profile] divega
Більшість людей в світі говорять двома або більше мовами, і отже білінгвізм є притаманним людському мозку. Якщо це дійсно так, чого бракує тим, хто користується лише однією мовою? http://www.bbc.com/ukrainian/vert_fut/2016/08/160816_vert_fut_amazing_benefits_of_being_bilingual_vp

В одному кафе на півдні Лондона два будівельники весело перекидаються дотепами, іноді перериваючи розмову гучним реготом. Вочевидь, вони обговорюють жінку, але що саме вони кажуть, мені невідомо. Шкода, оскільки розмова здається кумедною, але я не розумію мови, якою вони говорять.

Допитливість бере гору, і я питаю, якою мовою вони розмовляють. З дружніми посмішками вони обидва легко переходять на англійську, пояснюючи, що вони з Південної Африки і розмовляли на коса (одна з офіційних мов ПАР. – Ред.).

У Йоганнесбурзі, звідки вони родом, більшість говорять щонайменш п'ятьма мовами, додає один з них, Тео Морріс. Наприклад, рідна мова матері Тео – сесото, його батько говорить на зулу, коса і ндебеле Тео вивчив, спілкуючись з друзями та сусідами, а англійську і африкаанс – в школі. "Я жив деякий час у Німеччині, отже, німецьку я також розумію", – додає він.

Складно вивчити стільки мов? "Та ні, нормально", – сміється він.

Він має рацію. Більше половини людей у всьому світі – за різними оцінками, від 60% до 75% – розмовляють принаймні двома мовами. Багато країн мають більше однієї офіційної мови, так, у Південній Африці їх, приміром, 11.

У корпоративному світі дедалі частіше очікують, що ви опанували принаймні одну з "супер" мов, як-от англійську, китайську, хінді, іспанську або арабську. А відтак, не розмовляти жодною іншою мовою, окрім рідної, як більшість носіїв англійської, означає залишатись у меншості, а можливо, й упускати дещо важливе.

Вчені давно довели, що багатомовність має безперечні переваги в професійному, соціальному та психологічному плані. Окрім того, дослідники знаходять все більше підтверджень її користі для здоров'я. Багатомовність, зокрема, дозволяє швидше оговтатись від інсульту та затримує розвиток старечого слабоумства.

Чи можливо, що людський мозок еволюцією пристосований до багатомовності, і ті, хто говорить лише однією мовою, не використовують весь свій потенціал?

Сьогодні в світі що два тижні вмирає одна мова. За таких безпрецедентних темпів половина сучасних мов зникне до кінця століття. Що станеться, якщо звичайне розмаїття мов згасне, і згодом більшість з нас розмовлятиме лише однією мовою?

Я сиджу в лабораторії і намагаюсь вгадати, яку сніжинку з двох на екрані описує голос у навушниках. Щоправда, мова, яку я чую, – вигадана і називається "Сінтафлейк". Це – частина експерименту, який проводить завзятий грецький поліглот і лінгвіст Панос Атанасопоулос.

Професор психолінгвістики і двомовного пізнання з Ланкастерського університету очолює передові дослідження в галузі білінгвізму. Його лабораторія – це справжнє вавилонське стовпотворіння різних національностей і мов, але тут немає нікого, хто розмовляв би на сінтафлейку з дитинства.

Завдання доволі дивне і неймовірно складне. У звичайному житті, навіть не розуміючи мови, ми здогадуємось про окремі значення за допомогою ситуації та жестів. Тут таких підказок немає, та й сам сінтафлейк не схожий на жодну з відомих мені мов.

Зрештою я помічаю деякі закономірності синтаксису і звучання. Я беру ручку і починаю записувати ймовірні правила сінтафлейка, з усіх сил намагаючись "не провалити" тест.

Утім, попри всі мої зусилля, результати тестування виявляються дуже низькими. "Краще за всіх із цим тестом справляються ті, хто особливо не вдумується і бажає завершити його якомога швидше, а також діти", – розраджує мене професор Атанасопоулос. Студенти і викладачі, які намагаються з'ясувати логіку вигаданої мови і визначити певні моделі, завжди показують найгірші результати, додає він.

"Це неможливо зробити у відведений час. Але наш мозок налаштований виявляти мовні моделі підсвідомо, ось чому коли ви не замислюєтесь над логікою, ви досягаєте кращого результату", – пояснює вчений.

Перші слова людина вимовила, вочевидь, понад 250 000 років тому, коли наші предки встали на дві ноги і звільнили грудну клітку від ваги тіла. Це дозволило точніше контролювати дихання і сприяло розвитку модуляцій голосу. Щойно з'явилась одна мова, виникло й багато інших.

Еволюцію мови можна порівняти з біологічною еволюцією, але якщо генетичні зміни відбуваються через вплив навколишнього середовища, мови розвиваються завдяки соціальним чинникам. Згодом, ранні племена почали розмовляти різними мовами, але щоб спілкуватись один з одним – для торгівлі, подорожей та інших контактів – деяким членам первісних громад доводилось опановувати інші мови.

Уявити наскільки багатомовними були перші суспільства ми можемо сьогодні за допомогою сучасних народностей мисливців-збирачів.

"У таких суспільствах ви не можете одружуватись з кимось з вашого племені або клану – це табу. А відтак кожна дитина стає білінгвом, оскільки її батьки розмовляють різними мовами", – пояснює Томас Бак, когнітивний невролог і лінгвіст з Університету Единбурга.

Багатомовність є невід'ємною рисою аборигенів Австралії, де й досі існує понад 130 мов корінного населення. "Ви можете спілкуватись з людиною однією мовою, аж раптом ваш співрозмовник перетне річку і почне розмовляти іншою мовою, – пояснює вчений. Люди говорять мовою Землі".

Втім, так відбувається не лише в Австралії. "Візьмемо Бельгію. Ви сідаєте на поїзд у Льєжі і чуєте, що зупинки оголошують спочатку французькою, потім проїжджаєте Лоуен, де першою лунатиме голландська, а в Брюсселі знову на перше місце повертається французька мова".

Зв'язок мови з культурою та географією – це одна з причин, чому професор Атанасопоулос винайшов нову мову для тесту зі сніжинками. Його дослідження частково полягає в тому, щоб відокремити мову від культури, з якою вона щільно переплітається.

Мова не лише міцно вбудована в ментальність нації, але також має й глибоко політичний характер. Виникнення європейських національних держав і зростання імперіалізму в XIX столітті сприяло поширенню ідеї, що розмовляти іншими, окрім національної, мовами – непатріотично.

Можливо, саме тому в той час панувала думка – зокрема, у Великій Британії та США, – що виховання дітей на двох мовах шкідливе не тільки для їхнього здоров'я, але й для суспільства в цілому.

Батьків попереджали, що двомовні діти плутатимуть мови, матимуть гірші інтелектуальні здібності, низьку самооцінку та проблеми з поведінкою. В них навіть може розвитись роздвоєння особистості і шизофренія.

Ця ідея існувала практично до останнього часу.

І в результаті багато іммігрантів не розмовляли зі своїми дітьми рідною мовою. І це попри експеримент 1962 року, який показав, що двомовні діти мали помітно кращі результати як у вербальних, так і невербальних тестах на інтелект.

Проте, дослідження останніх років, проведені неврологами, психологами і лінгвістами за допомогою новітніх засобів сканування мозку, виявили безліч когнітивних та інтелектуальних переваг білінгвізму. Основним поясненням яких є той факт, що наш неймовірно гнучкий мозок чудово пристосований для роботи в багатозадачному режимі.

Роздвоєння особистості

Спитайте мене англійською мовою, яка моя улюблена їжа, і я уявляю страви, які я із задоволенням куштувала в Лондоні. Але якщо питання буде французькою, я напевно обиратиму з того, що їла в Парижі. Думка, що з кожною мовою ви отримуєте нову особистість і що, мова, якою ви користуєтесь, впливатиме не лише на ваш хід думок, але й поведінку, стара як світ.

Професор Атанасопоулос та його команда намагаються дослідити, як мова змінює сприйняття дійсності. В одному експерименті учасникам демонстрували відео перехожих, приміром, жінка йде до своєї машини, або чоловік на велосипеді під’їжджає до супермаркету.

Виявилось, що англомовні учасники експерименту описували, як правило, саму дію: "жінка йде" або "чоловік їде на велосипеді". Тоді як носії німецької мови робили акцент більше на меті дії: "жінка наближається до своєї автівки" або "чоловік їде в напрямку супермаркету".

Частково це пояснюється граматичним інструментарієм мови, зазначає професор Атанасопоулос. На відміну від німецької, англійська мова має так званий "прогресивний" вид дієслова (форму на –ing) для позначення дії в процесі. І тому, коли мета дії не зовсім зрозуміла з ситуації, носій англійської мови уникає її називати.

Втім, коли дослідники протестували англійсько-німецьких білінгвів, з'ясувалось, що орієнтація на саму дію або на її мету в їхньому мовленні залежала від країни, в якій проводилося опитування.

Незалежно від того, яку мову вони використовували, в Німеччині білінгви робили акцент на меті дії, а в Англії – на самій дії. Експеримент, таким чином, продемонстрував, як міцно переплітаються мова і культура, впливаючи на світогляд людини.

У 1960-х роках одна з піонерів психолінгвістики Сьюзан Ервін-Тріпп провела експеримент за участю японсько-англійський жінок-білінгвів. У ході дослідження учасниць просили продовжити речення однією з мов. З'ясувалось, що жінки по-різному закінчували фразу в залежності від того, якою мовою розмовляли.

Наприклад, речення "Коли мої бажання вступають у конфлікт з інтересами родини…" японською мовою мало закінчення "це час великих неприємностей", а англійською – могло завершитись на кшталт "я роблю те, що хочу".

Або фразу "Справжні друзі повинні..." японською мовою продовжували "допомагати одне одному", а англійською – "бути відвертими".

Експеримент дозволив Ервін-Тріпп зробити висновок, що думка людини розвивається в межах мовного менталітету і що білінгви мають різні способи мислення в залежності від того, якою мовою користуються. Багато білінгвів підтвердили цю ідею, зазначивши, що відчувають себе інакше, коли розмовляють іншою мовою.

Втім, ці різні способи мислення знаходяться в постійному конфлікті, коли мозок білінгва намагається визначити, яку мову використати.

У показовому експерименті зі своєю англо-німецькою двомовною групою професор Атанасопоулос з'ясував, що рахування вголос німецькою або англійською мовами ефективно "блокувало" іншу мову і впливало на відповіді учасників експерименту, які або робили акцент на описі дії, або зосереджувалися на її меті.

Розумові м'язи

Насправді, відрізнити двомовну людину від одномовної дуже легко, вважає когнітивний нейропсихолог Джубін Абуталебі з Університету Сан-Раффаеле в Мілані. Варто лише подивитись на МРТ-зображення їхнього мозку.

"У білінгвів спостерігається значно більша, ніж у монолінгвів, кількість сірої речовини в передній поясній корі головного мозку", – зазначає вчений.

Як свідчить МРТ-сканування, коли білінгв розмовляє однією мовою, ця ділянка мозку блокує бажання використовувати слова і граматику іншої мови. Це своєрідний розумовий м'яз, який стає тим сильнішим і гнучкішим, чим більше його тренують.

Розум двомовної людини постійно вирішує, яку мови і коли використовувати. Білінгви рідко плутають мови, але вони можуть використати слово або граматичну конструкцію з іншої мови, коли їхній співрозмовник також розмовляє нею.
Image copyright Getty
Image caption Опанування іншої мови допомагає затримати симптоми деменції

"Рідна мова моєї матері – польська, але моя дружина – іспанка, і я теж розмовляю іспанською, але живемо ми в Единбурзі і отже також спілкуємось англійською", – розповідає Томас Бак.

"Коли я розмовляю з дружиною англійською, я іноді використовую іспанські слова, але ніколи випадково не вимовлю польські. А коли я спілкуюсь з матір'ю моєї дружини іспанською, я ніколи не використовую англійські слова, тому що вона їх не розуміє. І це відбувається автоматично, мій мозок напружено працює, щоб блокувати інші мови", – пояснює пан Бак.

Чудова здатність концентруватися, вирішувати проблеми і зосереджуватися, а також психічна гнучкість і багатозадачність – навички безперечно дуже корисні в повсякденному житті. Але, мабуть, найбільш захоплююча перевага білінгвізму відкривається з віком.

Коли в процесі старіння виконавча функція мозку, яка контролює всі інші когнітивні функції, починає знижуватись, двомовність захищає від слабоумства.

Це відкриття зробила кілька років тому психолінгвіст Еллен Бялисток з Йоркського університету в Торонто, коли спробувала порівняти процеси старіння головного мозку в одномовних та двомовних людей.

"У білінгвів симптоми хвороби Альцгеймера з'являлись приблизно на чотири-п'ять років пізніше, ніж у одномовних з тією ж патологією", – зробила висновок вчена.

Вона пояснює це тим, що двомовність покращує виконавчу систему мозку, підвищуючи його "когнітивний резерв". Тобто, коли окремі ділянки мозку пошкоджуються в результаті старіння, їхню функцію компенсує додаткова сіра речовина і альтернативні нервові шляхи, що розвиваються в білінгвів.

Інше дослідження останнім часом також продемонструвало, що після пережитого інсульту в білінгвів в два рази частіше, ніж у монолінгвів відновлювалась розумова діяльність.

Цілком можливо, що схильність нашого мозку до багатомовності є результатом еволюційного відбору. Цю ідею підтверджує той факт, що ми з відносною легкістю опановуємо нові мови і перемикаємось між ними, а також те, що білінгвізм є дуже поширеним явищем упродовж всієї історії людства.

Подібно до того, як фізичні тренування необхідні для підтримки здоров'я організму, ми також маємо виконувати розумові вправи для здоров'я нашого мозку, особливо якщо в житті ми переважно користуємось однією мовою.

Сьогодні в багатьох школах різних країн світу поширюється навчання на кількох мовах, коли частина предметів викладається іншою мовою. У США цю новаторську ідею першими підхопили в штаті Юта, де багато шкіл пропонують своїм учням "занурення" в китайську або іспанську.

"Навчання іноземною мовою відбувається вранці або після обіду, оскільки різні діти краще вчаться в різний час", – пояснює Грегг Робертс, який працює в Управлінні державної освіти штату Юта і є палким прихильником двомовного шкільного навчання.

"Ми виявили, що діти в двомовних класах в цілому вчаться краще, ніж їхні ровесники, які отримують освіту однією мовою. Вони більш зосереджені і мають вищу самооцінку. Вивчаючи іншу мову, ви починаєте краще розуміти рідну мову і культуру. Знання іноземних мов приносить економічні та соціальні вигоди. Настав уже час покінчити з нашою одномовністю".

Вивчати іншу мову ніколи не буває надто пізно. Професійний поліглот, британець Алекс Ролінгс, який розмовляє 15 мовами, каже, що "кожна мова дає вам абсолютно новий спосіб життя, нові відтінки значення. Це викликає залежність!

"Люди кажуть, що вивчити нову мову в дорослому віці важко. Але я впевнений, що після восьми років – навпаки, набагато легше. Дитині потрібно три роки, щоб опанувати мову, дорослому – лише кілька місяців".

Вивчення мов – безумовно вигідна інвестиція часу. Двомовність дозволяє нашому мозку працювати краще і довше. В майбутньому вона може суттєво змінити освіту наших дітей, а також вплинути на наше ставлення до людей похилого віку.

А поки що не гайте часу і починайте розмовляти, speak, hablar, parler, sprechen, beszel, berbicara такою кількістю мов, якою тільки можете.

Profile

divega: (Default)
divega

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16 171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 01:32 am
Powered by Dreamwidth Studios